смт Пересічне

Територію Слобожанщини, де нині розташовано Пересічне, в ХІІІ ст. називали Дике Поле. Ця земля постійно ставала полем бою. В 1239 р. монголо-татарські орди розгромили слов’янські поселення, залишивши після себе пустелю. Ця територія майже на 400 років перетворилася на "дике поле". І лише в першій половині 17 ст., за свідченням інституту історії Академії Наук України, цю територію заселили переселенці із захоплених Польщею земель. Але на цих землях жили люди із давніх давен.  Так   в  околицях селища Пересічне  знайдено рештки поселення скіфських часів (V-III століття до н.е.), виявлено також поселення та могильник Черняхівської культури (ІІ-VІ століття нашої ери), де розкопано землянки, господарські ями та кілька поховань.

       Село Пересічне засновано в 1650 році як сотенне містечко (центром Пересічанської сотні) Харківського слобідського козацького полку; на сотницькій посаді тут перебували представники старшинського роду Головацьких. З 1765 р. Пересічне — казенна слобода Вільшанського комісарства, з 1779 р. — Харківського повіту Харківського намісництва. Станом на 1779 рік у слободі налічувалося 707 мешканців (703 «військові обивателі» і 4 «власницькі піддані»).

      Існує декілька версій  назви селища. За однією з них , так називалося містечко в Україні, звідки були перші переселенці (Пересічень), за іншою - назва походить від того,  що річка Уди пересікалася тут з річкою Тростянкою, до того ж і сама місцевість пересічена численними балками та ярами. Інша версія свідчить  про те, що на території селища колись відбулася битва козаків з татарами, і козаки пересікли ворогів.  Ще одна легенда говорить про те, що на цій території жили нереєстрові вольнолюбиві  козаки, які не хотіли коритися царському уряду. За це цариця Катерина ІІ наказала пересікти повстанців. Виникла  назва "Пересічене".

     Дослідивши походження прізвищ корінних пересічан, можна зробити висновок, що тут живуть нащадки вільного козацтва: Вирвихвіст, Босий, Чалий, Твердохліб, Стріляний, Кадигроб, Дорошенко, Хміль та ін. Пересічани займалися землеробством та ремеслами: в селі було 4 кузні, 7 діючих млинів,   виготовляли глиняний посуд та ін. Звідси і прізвища: Гончар, Мірошник, Мірошніченко, Ткаченко, Ткач, Бондаренко та ін.

    Селище міського типу Пересічне знаходиться за 20 км від Харкова на лівому березі річки Уди. Через селище проходить автомобільна дорога Т2106 Харків- Суми  та Золочівська гілка  Південної залізниці У селищі три залізничні станції: Пересічна, Платформа 224 км, Курортна.

    Площа землі в межах адміністративно-територіальної одиниці становить    1012.5332 га.      Територія селища газифікована і телефонізована, є доступ до мережі Інтернету.

        По  результатам перепису населення 2001 року  кількість домоволодінь в селищі Пересічне  становить - 2100, постійно проживає населення – 7 113 чол.

        На сьогодні на території селища Пересічне розташоване  сільськогосподарське підприємство  ФГ "Пересічне» . Господарство обробляє 746 га ріллі. Діє садове товариств «Пересічанська слобода».

        Також на території селищної ради працюють та успішно розвиваються підприємства та організації:  ВАТ "Пересічанське РТП", ТОВ «РИФ»  завод Пересічанський маслоекстракційний завод», ТОВ „Юніпласт”,  СТ "Пересічанське",  Пересічанська дільниця Дергачівської філії ПАТ «Харківгаз» та інші.

      До послуг пересічан та гостей селища діє розгалужена мережа магазинів, сучасних кафе, об’єктів побутового обслуговування населення, АЗС, аптеки, торгівельний майданчик,  філія банку «ГРАНТ», відділення АТ «Укрпошта» та відділення «Нова пошта».

       У центрі селища розташований  комунальний заклад «Пересічанський ліцей»  та дошкільний підрозділ комунального закладу «Пересічанський ліцей». Нове приміщення школи побудовано в 1978-1980 роках. Однак історія освіти у Пересічному набагато давніша: перша школа почала діяти при Михайлівському храмі з початку 19 століття. У 1891 році побудоване нове приміщення церковної школи. До 1917 року в селищі Пересічне працювала і ремесляна школа.  З 1905 року почала працювати нова земська школа.  До 1921 року в ній було шестикласне навчання.

      До послуг населення Дошкільний навчальний заклад «Сонечко» ,  Будинок культури, КЗ «Публічна бібліотека Солоницівської селищної ради»,  історико-краєзнавчий музей, медична амбулаторія. Амбулаторія заснована в 1901 року як земська лікарня. Амбулаторія обслуговує жителів смт Пересічне, селища Березівське та селища Курортне. У селищі цілодобово працює пункт швидкої медичної допомоги. На жаль, даних про перших медичних працівників лікарні не збереглося, однак у Пересічному добре пам’ятають О.М. Ачкасова, який очолював лікарню у 30-40 роки ХХ сторіччя і трагічно загинув під час окупації, виконуючи свій лікарський обов’язок. Одна із вулиць селища названа його ім’ям.          

     Пересічанський будинок культури побудовано у 1962 році, пізніше до нього прибудовано приміщення історико-краєзнавчого музею, відкритого 19 серпня 1973 року,  та бібліотеку. Публічна бібліотека діє в селищі Пересічне з 1919 року.

     На території Пересічного діє Архангело-Михайлівський храм,  побудований в 1820 році  на кошти прихожан та при підтримці поміщика Федора Абаза та комерсанта Василя Пащенка.

     На території селища розташована пам’ятка природи місцевого значення – Мохувате болото Дергачівського лісництва. Воно знаходиться в лісі на межі селищ Пересічне та Солоницівка і з 1984 року перебуває під охороною держави. Це реліктове болото, яке утворилось у четвертий період кайнозойської ери. На його території росли рідкісні рослини, не притаманні нашій місцевості,  але через створення кар’єрів, де вівся активний видобуток сировини, був порушений гідрологічний режим болота, що призвело до поступового його зникнення.

      У Пересічному знаходиться братська могила воїнів 299 та 252 Харківських стрілецьких дивізій, які загинули під час звільнення селища від нацистських загарбників у серпні 1943 року. У 1956 році над братською могилою встановлено пам’ятник воїнам Другої світової війни. У 1995 році братську могилу реконструйовано: встановлено новий меморіал і меморіальні дошки з прізвищами воїнів-визволителів і жителів Пересічного, які загинули у роки Другої світової війни. Братські могили воїнів знаходяться також по вулиці Транспортній в смт Пересічне та на кладовищі  по вулиці Гоголя.  В 2009 році встановлено барельєф нашому земляку  Петру Коваленку (1909—1943) — Герою Радянського Союзу, який загинув у Другій світовій війні  в боях за Київ.

      У 2015 році в центрі селища  був відкритий меморіальний комплекс, воїнам, загиблим під час антитерористичної операції на Сході України.

      У 2003 році в селищі Пересічне встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченку, в 2006р. – пам’ятник учасникам ліквідації аварії на ЧАС, в 2008  р. – пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам.

       Пересічанська земля багата красивою природою та людьми – яскравими , талановитими,  працьовитими.

       У селищі Пересічне народився відомий український композитор Я.С. Степовий (Якименко). У 1886-1899 р.р. тут мешкав відомий російський актор-трагік М.Х. Рибаков.